Пошук рецепту

Цього року в Україні стартувала реформа охорони здоров'я. Перший етап реформи триватиме до 2013 року. У нинішньому році в пілотних регіонах (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області і Київ) створені центри первинної медико-санітарної допомоги на основі існуючих медустанов. У наступному році в цих регіонах буде сформована єдина система екстреної медичної допомоги - аналог існуючої 'Швидкої допомоги', всі пункти і бригади якої об'єднають в одну систему. Крім того, в 2012-му в країні будуть створені центри первинної медико-санітарної допомоги. Якщо отримані результати влаштують чиновників, з 2014 року вся вітчизняна система охорони здоров'я візьметься за реформування за зразком пілотних регіонів. А на 2015-й заплановано впровадження страхової медицини.

Втім, це поки що лише намітки на папері. У реальності у лікарів, чиновників і пацієнтів немає єдиного бачення, як вирішувати накопичені в системі охорони здоров'я проблеми. Чиновники наполягають на скороченні кількості лікарняних установ. Однак проти цього активно протестують українці, які проживають у віддалених селах, адже саме поліклініки, розташовані у віддалених місцях, швидше за все, будуть розформовані.

Лікарів турбують питання профільних лікарень: багато чиновників з Міністерства охорони здоров'я вважають, що в Україні немає потреби в такій кількості спеціалізованих медустанов, і пропонують їх скоротити. Але головний камінь спотикання - тендерні закупівлі. Тут теж думки розділилися: муніципалітети хочуть закуповувати медикаменти самостійно, чиновники з профільного міністерства хочуть проводити цю процедуру централізовано. Причини суперечки зрозумілі: у цій галузі суми відкатів обчислюються сотнями мільйонів гривень.

Навряд чи в наступному році щодо всіх цих питань буде досягнуто компромісу. З більшою часткою ймовірності можна припустити, що всі учасники реформи, за винятком пацієнтів, будуть намагатися 'перетягнути ковдру на себе'.

Ще кілька місяців тому медичній галузі обіцяли збільшити бюджетне фінансування. Чиновники обіцяли, що в 2012 році фінансування лікувальних установ, які підпорядковуються Міністерству охорони здоров'я, збільшиться на 865,6 млн гривень. Гроші мали піти і на поліпшення медикаментозного забезпечення, і на підвищення зарплат медперсоналу. У той же час, в остаточному варіанті бюджету витрати на медицину були урізані - на МОЗ виділено на 2 мільярди гривень менше, ніж планувалося.

За словами міністра охорони здоров'я Олександра Аніщенка, в бюджеті-2012 було закладено 800 млн грн субвенцій для українських областей на зміцнення матеріально-технічної бази та 190,5 млн грн на закупівлю вітчизняного обладнання для первинної діагностики у районних і міських лікарнях. Також передбачено 327 млн грн на закупівлю обладнання і транспортних засобів для дільничних та сімейних лікарів в 'пілотних' регіонах, де реалізовується пробний проект реформи охорони здоров'я. 323 млн грн передбачено на збільшення вартості медикаментів на один виїзд швидкої допомоги до 25 грн.

Втім, наскільки ефективно будуть витрачені навіть виділені кошти, спрогнозувати складно. Досвід попередніх років свідчить, що логічно витрачати кошти в галузі охорони здоров'я не вміють. Або не хочуть. Тому на даному етапі Україна має ситуацію, коли смертність у два рази перевищує народжуваність, майже 14 мільйонів українців перебувають на обліку з діагнозом 'серцево-судинні захворювання', близько мільйона мають онкологічні захворювання, стільки ж хворіють на цукровий діабет, рівень дитячої смертності майже в 2,5 рази вищий, ніж у країнах Євросоюзу, а ВІЛ-інфікованих у нас більше, ніж у будь-якій країні СНД і Європи.

Пільга від патріота

Весь 2011 рік уряд не втомлювався 'радувати' одні з найбільш вразливих у соціальному аспекті верстви населення: пенсіонерів і пільговиків. Спочатку у вересні скасували пільги 16 категоріям громадян. Зокрема - військовим, дітям війни, інвалідам Великої Вітчизняної війни, міліціонерам, а також інвалідам-чорнобильцям. Люди проводили акції протесту і вимагали свої привілеї через суд.

А з 1 жовтня вступила в силу Пенсійна реформа, яка передбачає поетапне підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років. Крім того, документ передбачає збільшення термінів виходу на пенсію для чоловіків-держслужбовців з 60 до 62 років.

Наступний рік обіцяє не менше поганих новин. І хоча в прес-службі Мінфіну України запевнили, що в держбюджеті країни на 2012 рік не закладено зменшення витрат на надання житлових субсидій та пільг для населення, навпаки, в 2012 році планується збільшення обсягу відповідних субвенцій більш ніж на 1 млрд грн - до 10, 15 млрд грн, розраховувати на поліпшення ситуації не варто.

Наприклад, в заключних положеннях держбюджету міститься норма, згідно з якою уряд може в ручному режимі регулювати розмір соціальних пільг і гарантій - залежно від наявних фінансових ресурсів у Держбюджеті і бюджеті Пенсійного фонду на 2012 рік.

З огляду на ризики, яким піддається національна валюта, дорогий газ, розпочату реформу медичної галузі, а також підготовку до Євро-2012, можна з 90%-ою впевненістю припустити, що чиновники максимально використають дану можливість, щоб не допустити зростання пенсій і повернення пільг у повному обсязі.

Світлана Єрьоміна