Фонд держмайна України (ФДМУ) в цьому році спрацював упівсили. До кінця року залишилося всього два місяці, але Фонд виконав свій план з приватизації лише на 56,6%. У результаті в державну скарбницю пішло тільки 5,66 млрд грн. з амбіційно заявлених на 2012 р. 10 млрд грн. Встановити черговий рекорд, як це було в минулому році після продажу «Укртелекому», не вдалося.

Завадили вибори

У 2012 р. ФДМУ зробив ставку на розпродаж газових і енергетичних активів країни. Плани були серйозні. На початку року хотіли пустити з молотка акції 42 газопостачальних компаній. Вдалося – тільки 17. Та ж ситуація і з електроенергетичними об’єктами.

У Фонді виправдовуються – вся справа в парламентських виборах. «На виконання планів з приватизації вплинула політична ситуація в країні. Фактично у нас випали кілька місяців роботи. Зате вже позавчора (7 листопада. – Forbes.ua) ми продали Харківську ТЕЦ-5 за 350 млн грн.», – підкреслює прес-секретар Фонду Ніна Яворська.

Вибори дійсно могли внести сум’яття в процес. Екс-голова ФДМУ Олександр Бондар каже, що за часів президентів Кучми і Ющенка на період підготовки до виборів на приватизацію навіть накладали негласний мораторій.

Але основні причини експерти все ж бачать в іншому.

По-перше, активи «притримують». Приміром, згідно з планами ФДМУ, «Центренерго» і «Донбасенерго» повинні були продати ще в червні. Обидва підприємства – одні з найбільших в плані приватизації на 2012 р. Але конкурс не відбувся. У Фонді стверджують, що плани приблизні, а підприємства на аукціон поки не виставлялися через несприятливу ситуацію на ринку.

Але теза про несприятливу ситуацію – досить спірна. «З активів, заявлених до продажу Фондом на 2012 р., ці об’єкти – одні з найбільших і можуть бути цікаві на ринку», – пояснює Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital. На думку Бондаря, причина в тому, що активи скуповують одні й ті ж фігури. «Сьогодні приватизуються не окремі підприємства, а галузі. Приміром, компанія «Газтек» (підконтрольна Дмитру Фірташу. – Forbes.ua), скупила всі газопостачальні компанії, виставлені на аукціони цього року. Вважаю, на «Центренерго» і «Донбасенерго» в олігархів просто не вистачило грошей. Або ж у них з’явився інвестор-конкурент і приватизаційний конкурс вирішили відкласти», – припускає Бондар.

Взялися за старе

Друга причина – продаж активів за заниженими цінами. «При приватизації багатьох об’єктів вимоги для учасників аукціону написані явно під певного покупця, тому багато інвесторів навіть не намагаються брати участь у конкурсах Фонду та пропонувати свої ціни», – зауважує Ельдар Газизулін, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень.

Тому ціни на активи часто занижені. Звідси – невиконання планів. Згідно з підрахунками Forbes.ua, одному лише Дмитру Фірташу при приватизації газорозподільного бізнесу «подарували» не менше $100 млн.

До того ж, судячи з усього, в хід пішов і продаж за зовсім мізерними цінами – після процедури банкрутства якогось підприємства. «Сьогодні у Фонді повернулися до старих схем, коли державні підприємства спочатку навмисне банкрутять, а потім продають за заниженими цінами своїм же людям», – стверджує ще один екс-керівник Фонду, Валентина Семенюк-Самсоненко.

Такі схеми використовувалися і раніше, говорить вона, але тоді їх застосовували лише для середніх компаній. Тепер же обкатують і на найбільших держпідприємствах.

Приклад, за її словами, – те, що відбувається зараз з ДП «Завод ім. Малишева». 27 жовтня господарський суд Харківської області порушив справу про банкрутство цього заводу, причому, з ініціативи іншого держпідприємства – Львівського бронетанкового заводу (обидва входять в управління Укроборонпрому). «Не виключено, що стратегічно важливе для країни підприємство незабаром також буде приватизовано», – вважає Семенюк-Самсоненко.

Схоже на правду: не так давно міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко заявив, що не бачить сенсу залишати найбільшого виробника бронетехніки в Україні в списку підприємств, що не підлягають приватизації. «За схожою схемою – приватизації через банкрутство – свого часу продали «Дніпроенерго» (проданий в березні 2012 р. – Forbes.ua). Не виключено, що та ж доля чекає і Завод ім. Малишева», – констатує Олександр Бондар.

За словами Яворської, у Фонду ще є час надолужити план. До кінця року ФДМУ хоче продати, як мінімум, три державні об’єкти. Залучити інвесторів сподіваються за допомогою проведення аукціонів за «голландською схемою» (торг на зниження ціни, аукціон починається з високої ціни і ведеться з її зниженням, доки знайдеться покупець).

Але зважаючи на вищеописані причини ймовірність того, що план надходження все ж буде виконаний, дуже низька. Приміром, ті ж «Центренерго» і «Донбасенерго» в цьому році вже, судячи з усього, не продадуть. «Згідно з новим законодавством, інформацію про проведення аукціону Фонд повинен розміщувати за 20 днів. А в останньому випуску «Відомостей приватизації» таких оголошень не було. Так що у Фонду вже практично не залишилося часу, щоб продати їх цього року», – пояснює Паращій.

Катерина Сичова