Президент України Віктор Янукович підписав закон про списання боргів підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять у держконцерн «Укроборонпром» (тепер під його керуванням 130 з 162 підприємств ОПК України).

Йдеться про заборгованість перед держбюджетом і державними структурами – Пенсійним фондом, «Нафтогазом» тощо. За словами автора законопроекту депутата Владислава Забарського, вони виникли через практичну відсутність держзамовлення та недостатнє фінансування, а також через «невідповідність фінансових можливостей підприємств їх положенню на галузевих і товарних ринках». Борги накопичувалися роками і на момент реєстрації законопроекту, восени 2011 року, склали 819 мільйонів гривень. Поки він знаходився на розгляді парламенту, заборгованість лише збільшувалася. Тому якщо спочатку автор законопроекту пропонував списати її станом на 1 лютого 2012 року, то згодом вніс правку «станом на 1 вересня». У відповідності з даними з відкритих джерел, загальна сума заборгованості підприємств ОПК на цей час становить 1,9 мільярда гривень.

За задумом, спишуть лише безнадійні борги, які практично не мають перспектив повернення до бюджету. І це сприятиме фінансовому оздоровленню підприємств галузі та технологічній модернізації. «Вони зможуть працювати і стабільно виплачувати заробітну плату, тому що їм не потрібно буде повертати суму накопичених роками боргів. І тому це позитивно впливатиме на стан виплати заробітної плати», – переконаний Забарський.

Тим не менш, Верховна Рада, яка схвалила законопроект 6 вересня, списати борги оборонних підприємств погодилася не одразу. І якщо в першому читанні (грудень 2011 року) його підтримало 249 депутатів, то в другому (лютий 2012 року) «проти» проголосували 304. Цікаво, що його відхилив комітет з питань національної безпеки та оборони (!). Як пояснив голова комітету Анатолій Гриценко, невдоволення викликане тим, що парламент повинен був списати борги не тільки перед державою, а й «банками, кредитними установами різних форм власності, не питаючи їх», а це – близько двох мільярдів гривень, «вимитих» з банківської системи. «… Порушується понад десять законів і норм Конституції, що неприпустимо», – обурився Гриценко.

В остаточному підсумку, після внесення поправок, депутати проголосували за списання підприємствам ОПК боргів, однак лише «державних». До відома, держбюджету вони заборгували 248,6 мільйона гривень, державним цільовим фондам – 366,1 мільйона гривень, комунальникам – 146,3 мільйона гривень. Цікаво, що, щоб через списання заборгованості соціальні фонди не зазнали збитків, парламентарії дозволили їм на суму «списання» зменшити свої зобов’язання перед бюджетом. А ось енергопостачальникам списані борги «оборонки» обіцяють відшкодувати через механізм взаємозаліків.

Борги перед банками залишаються. Втім, відшкодувати їх шляхом банкрутства і санації закон забороняє. Він передбачає встановлення трирічного мораторію на «примусову» реалізацію майна. Правда, в ефективність такої норми мало вірять експерти. Зокрема, член парламентського комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолій Кінах правильно зауважив, що насправді є такі підприємства, «які за останнє десятиліття жодного оборонного замовлення не отримали, при цьому їх заборонено приватизувати». А тому, необхідно провести повну інвентаризацію підприємств ОПК, «щоб зрозуміти, кому яка саме допомога необхідна». З ним згоден і Забарський: «Є підприємства, які, грубо кажучи, являють собою трубу і паркан». Отже, для низки підприємств нинішнє списання боргів стане своєрідним тестом на перспективність. «Списавши безнадійні борги перед державою, ми даємо можливість підприємствам ОПК також вирішити питання і з боргами перед банками. Адже на це можна буде спрямувати зароблені кошти», – пояснив «Дню» автор закону. «Перспективи у багатьох з них досить хороші. Тепер працювати вони зможуть ефективніше. Тендерні процедури, до речі, для них вже скасували, що теж цьому сприятиме. Швидше процес піде», – запевняє Забарський.

Але, тим не менше, мало вірить у поліпшення винятково за рахунок списання боргів. Це як лікувати запалення легенів компресом на лоб: полегшення від жару дає, але тимчасове. Здається, у вищих кабінетах це теж розуміють. На початку літа міністр оборони Дмитро Саламатін заявив: «Нам потрібно не тільки вирішувати негативи, а й втілювати позитив – нарощувати фінансування розробок, оновлювати науково-виробничу базу конструкторських бюро і науково-дослідних інститутів». Тоді ж міністр пообіцяв, що багато чого з того, що вітчизняні підприємства ОПК в даний час експортують, буде надходити на озброєння української армії вже найближчим часом.

Голова комітету з питань національної безпеки та оборони переконаний: списати борги нинішня влада хоче не заради порятунку галузі, а з метою її приватизації. «Головна мета – очистити від боргів, капіталізувати оборонні підприємства, щоб… потім їх передати в правильні руки», – заявляв він ще до ухвалення закону. Тоді ж він правильно зауважив, що конкретні керівники підприємств, які винні в допущенні заборгованості, повинні нести відповідальність. А цього закон якраз не передбачає. «Це несправедливо по відношенню до керівників тих підприємств, які працювали ефективно. Борги не виникають просто так. Це державні і казенні підприємства, фінплан кожного з них щорічно підписують відповідні міністри», – пояснив він у коментарі «Дню». «Законопроект зареєстрували ще рік тому, а Янукович «списує» і ті борги, які утворилися за цей рік. Це ще 300 мільйонів. Тобто, зацікавлені особи, знаючи, що закон пройде, могли не перейматися, допускаючи нові борги», – зауважив екс-міністр.

«Я не проти того, щоб у конкретних випадках, де є підозра в злочинному накопиченні боргів і т.д., провели розслідування і винних покарали. Але до законопроекту це не має ніякого відношення», – відповів на зауваження Забарський.

Але Гриценко в те, що винних шукатимуть, не вірить. «За нинішньої влади ніхто нікого не покарає».

Але Саламатін наголошує: якщо мова йде про відповідальність за борги, то її повинен нести і сам Гриценко як екс-міністр оборони. Адже в період його керівництва кредиторська заборгованість, підрахував Саламатін, лише 39 підприємств, які перебували у відомстві Міноборони, на 1 січня 2006-го перевищувала 338 мільйонів гривень. А за рік керування Гриценка вона збільшилася на 50% – до 515 мільйонів гривень.

Андрій Муравський