Прогноз дефляційної депресії економіки України вже є банальним. Її прояви стають очевидними навіть для людей, що не володіють спеціальною підготовкою в сфері макроекономічного аналізу та прогнозування. Депресія супроводжується негативними психологічними процесами в суспільстві. Економіка України вступає в депресію, спричинену дією інструментів макроекономічної політики вперше за останнє десятиліття. Крім соціально-психологічних ефектів вона несе певні економічні ризики, прогноз яких і робить аналіз актуальним.

Для довідки: Ми вважаємо, що слід відрізняти депресію від кризи. Щоб не сіяти паніку в умовах соціально-економічного занепаду початку 1930-х років, попередник Франкліна Делоне Рузвельта – президент США Герберт Кларк Гувер запропонував американським журналістам наступну рекомендацію. Замість терміну «криза» вживати в ЗМІ психологічний термін «депресія», оскільки кожна людина в той чи інший період свого життя переживає цей стан і, як правило, успішно його долає. Надалі зміст цього терміна зазнав певної трансформації. Депресія, що трактується як занепад, зниження, застій в економічному розвитку, в нашому її розумінні, має смисловий відтінок уповільнення ділової активності, уповільнення оборотів капіталів в господарському циклі національної економіки та корпоративного сектору. Криза ж може відбуватися і на високому рівні ділової активності, іноді навіть прискорюючи потоки капіталу. Наприклад, під час «атаки» на валютний курс або під час розгортання «дефляційної спіралі», «набігів на банки», «втечі капіталів» та ін.

Часто депресію в економіці характеризують як фазу, наступну за кризою – як спад виробництва, зі слабким попитом на товари, масовим безробіттям. Ми вважаємо, що такий підхід характеризує її частково. Депресія в економіці може виникнути не тільки в результаті посткризового синдрому, але і в результаті специфічного застосування інструментів макроекономічної політики. Ми поділяємо положення Дж. Тобіна, що при прогнозуванні економічної динаміки слід брати в розрахунок «пару» – не тільки економічні механізми, але й дію інструментів макроекономічної політики (бюджетно-фінансової, грошово-кредитної і валютної політики). Специфічна дія останніх, а вони дуже сильні в контексті системного впливу на економіку, також здатна викликати уповільнення економічної динаміки та ділової активності, зниження цін, зростання безробіття і т.д. – тобто депресію. Враховуючи сильний вплив економічної депресії на соціально-психологічну сферу, особливо після Великої депресії 30-х років ХХ століття, власне депресію стали називати більш м’яким словом «рецесія». Проте останнім часом категорія «рецесія», на наш погляд, стала нести самостійне значення, відмінне від категорії «депресія». Сьогодні прийнято вважати, що економіка тієї чи іншої країни знаходиться в стані «технічної рецесії», якщо її ВВП падає два квартали поспіль. Такий стан пережили більшість країн планети в 2008-2009 рр. Головна відмінність «рецесії», в нашому розумінні, у:

- повільних процесах, що відбуваються на тлі активного стимулювання економіки монетарними і валютними інструментами та пересичення економіки в країнах з розвиненою структурою та диверсифікованим виробництвом;

- в уповільненні економічної динаміки, внаслідок вичерпання парадигми попереднього розвитку.

Тоді як «депресія» супроводжується неминучим зниженням стимулювання ділової активності грошовою пропозицією. Вона пов’язується з кризою перевиробництва в рамках застарілої, давно існуючої, але ще не завершеної, техніко-економічної парадигми (ТЕП) розвитку. На зміну їй шляхом прискореного прориву кластера нових базисних інновацій має невдовзі прийти нова ТЕП. З цієї причини “депресія”, на наш погляд, відображає процеси більш глибокі і більш важкі для економіки, ніж “рецесія”.

Аналітику, яка лежить в основі прогнозу, важливо розглядати в динаміці взаємопов’язаних процесів. У такому разі стають більш наочними їх результати та наслідки для економіки в цілому. До початку квітня 2011 року індекс цін виробників в економіці України досяг загрозливо великого значення – більше 20%. У цей період Національний банк України (НБУ) почав здійснювати антикризову політику. В Україні почали скорочуватися темпи приросту грошового агрегату М3. З лагом три місяці почав знижуватися і індекс цін виробників, який до кінця 2011 року склав трохи менше 12%. Це, на наш погляд, мало вирішальний вплив на інфляційні процеси в цілому. Рік економіка завершила з порівняно невеликим значенням інфляції, що не перевищує в середньому за рік 8%. Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року) склав близько 5%. НБУ пояснив це високою пропозицією с/г продукції, тобто високим урожаєм 2011 року. Однак разом зі скороченням інфляції в Україні скоротилася і ділова активність. Останнє є наслідком не тільки с/г фактора, але і монетарного, тому скорочення ділової активності в економіці було в цілому, а не тільки в одному, позначеному секторі.

На нашу думку, оцінка ситуації НБУ була не цілком точною, тому не повною мірою був врахований монетарний фактор, що також впливає на придушення інфляції. Цей, на перший погляд, позитивний аспект спровокував негативні явища у вітчизняній економіці, які спостерігаються в цьому році.

Відсутність інноваційних процесів і вузька пропозиція товарів вітчизняного виробництва не дозволяють використовувати інноваційну політику для регулювання товарної пропозиції і, відповідно, залишають, в основному, монетарні інструменти для придушення інфляції у вітчизняній економіці. Але скорочення грошової пропозиції викликає зростання відсоткових ставок і т.д. Банки навіть запропонували парламенту ухвалити новий закон, що дозволяє їм підвищувати відсоткові ставки вже після юридичного оформлення кредиту, коли його одержувач виплатив частину грошей (!?). Зростання ціни грошей (тобто відсотка, валютного курсу), яке в такому випадку неминуче, стимулює імпорт. І вже зростання пропозиції імпортних товарів стабілізує ціни, проте паралельно пригнічує вітчизняного товаровиробника, що веде до подальшого спаду виробництва, а як наслідок, – і до зростання безробіття.

Вже в квітні 2012 року темпи приросту видачі нових кредитів скоротилися до нуля і до кінця року не збільшувалися. Це вдарило новою хвилею зниження ділової активності, почали скорочуватися темпи приросту промислового виробництва. На сьогоднішній день вони вже від’ємні.

В умовах дефляційної депресії вільні кошти шукають не інвестиційних програм, а «тихої гавані». В умовах фіксованого валютного курсу нею стає валюта іноземної держави чи інший стабільний інструмент (наприклад, золото). Будь-які спроби різкої зміни значень інструментів макроекономічної політики в цей період з метою пом’якшення та виходу з депресії здатні викликати «атаку» на валютний курс, що ми вже спостерігаємо.

Є надія, що в поствиборчий період частина коштів перейде з іноземної валюти в національну. В той же час подальший розвиток валютної кризи в умовах наростаючих “валютних війн” у світі досить імовірний.

Прогноз

Виходячи з описаних тенденцій деякі аналітики очікують зростання ВВП економіки України в 2012 р. на рівні 0,5%, і економіка увійде в фазу дефляційної депресії. Ми дотримуємося аналогічного прогнозу. Однак думки з цього питання розділилися. Деякі аналітики вважають, що зростання ВВП за підсумками року перевищить 2%. Такий же прогноз висловлюється і на 2013 рік.

Основними ризиками прогнозу є невизначеність у Єврозоні, успішні переговори і продовження співпраці України з МВФ. Проблемними залишаються тенденції збереження сировинної орієнтації експорту і зниження експорту продукції металургійної та хімічної галузей. Викликає низку питань невизначеність монетарної політики, зміщення акцентів у монетарному регулюванні з класичних інструментів до «силового адміністрування» в т.ч. з використанням законодавства, невластивого монетарній сфері. Істотним ризиком є прихований дефіцит державного бюджету, здійснені авансові податкові платежі підприємств і декларації великих компаній про оптимізацію і скорочення персоналу. На даний прогноз позитивно може вплинути зміцнення співробітництва з Китаєм та отримання кредитних ресурсів на розвиток сектора енергетики.

У разі продовження співпраці з МВФ і зміцнення партнерства з Китаєм у сфері залучення кредитних ресурсів можливо перенесення негативних тенденцій в економіці на майбутні періоди, у зв’язку зі збільшенням державного боргу до рівня більше 70% ВВП. У зв’язку з минулими виборами, необхідністю дотримання процедури перезатвердження складу КМУ, а також відсутністю своєчасно внесеного на розгляд у комітет ВРУ з питань бюджету та бюджетної політики проекту державного бюджету України, збільшуються ризики почати 2013 рік без бюджету, що негативно відіб’ється на державному секторі економіки. Схвалення мораторію на продаж землі і відсутність великих промислових об’єктів для приватизації збільшують проблеми наповнення дохідної частини державного бюджету.

Пропозиції.

Для виходу з дефляційної депресії важливо:

- стимулювання вітчизняного виробництва, в т.ч через обмеження імпорту шляхом імпортозаміщення; - стимулювання розвитку фондового ринку, фінансового ринку в цілому; - здійснення активної інвестиційно-інноваційної політики розвитку вітчизняної виробничої бази – реформування структури економіки; - на її основі стимулювати розвиток грошового і фінансового ринків, перехід на плаваючий валютний курс; - розчистити «погані активи» фінансових корпорацій; - проведення активної політики на зниження відсоткових ставок і зниження валютного курсу; - зниження загального податкового навантаження на товаровиробника; - створення інструментів соціального захисту від тимчасового негативу проведених змін.

Макаренко І., Кузьменко В., Острокоморець О., Чала Н., Рогожин А., Інститут еволюційної економіки