Інституційні виміри системи довготермінового соціального догляду за людьми похилого віку (2011)

У 2010-2011 р. ФІСКО виступало національним спостерігачем у міжнародному дослідженні інституційних засад надання довготермінового соціального догляду за людьми похилого віку в Європі (за сприяння LGI/OSI). Цей документ – наш звіт за спостереженнями для України. Він побудований у вигляді відповідей на міжнародний опитувальник, розроблений LGI/OSI, і зосереджений на таких темах:

- Вплив довготермінових демографічних змін на державні фінанси;
- Розподіл повноважень за соціальні послуги для людей похилого віку між рівнями влади, і вплив децентралізації на ефективність надання цих послуг;
- Обсяг і перспективи ширшого залучення недержавних надавачів та сімей;
- Перетин між системами охорони здоров’я та довготермінового догляду за літніми людьми,
- Обсяг і перспективи приватного страхування для догляду у похилому віці;
- Вплив інституційних та фінансових аспектів надання послуг соціального догляду на ступінь захищеності базових прав людини на соціальну допомогу.

Звіт містить колекцію фактичних даних щодо демографічних, фінансових та законодавчих аспектів системи надання соціального догляду людям похилого віку, а також аналіз державної політики у цій сфері. Він стверджує, що попри широке усвідомлення фіскальних, соціальних та політичних викликів, що виникають в процесі старіння населення в Україні, національна система соціальних послуг та охорони здоров’я залишаються інституційно неспроможними в повному масштабі оцінити та відповісти на ці виклики. Серед основних перешкод:

- Відсутність філософії відповідального багаторічного бюджетування, яке повинно лежати в основі надійних і змістовних зобов’язань з фінансування окремих секторів;
- Слабкість системи соціальних послуг, включно зі стимулами до неефективних інтернатних послуг;
- Інституційна і фіскальна криза в системі охорони здоров’я, яка не справляється зі змінами в структурі захворюваності і зростаючою роллю неінфекційних хвороб;
- Неузгоджений розподіл фінансової, адміністративної та політичної відповідальності в галузі послуг для літніх людей, що робить практично неможливим інвестування будь-якого з рівнів влади в підвищення ефективності та диверсифікацію надання послуг з догляду за літніми людьми.