Аналітична записка щодо проблеми додаткового навантаження на місцеві бюджети україни внаслідок реформування мережі центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (2006)

Надання соціальних послуг для сім’ї, дітей та молоді в Україні на сьогодні здійснюється через комплексну інституційну систему, ключовим елементом якої є розгалужена мережа бюджетних організацій, які працюють на місцевому рівні, але регулюються національним законодавством щодо державної політики в цій сфері, кадрової політики, вибору типів послуг та управлінських підходів. Таке поєднання регулюючої ролі центрального уряду та виконавчої ролі органів місцевого самоврядування пояснюється тим, що попри певні невизначеності в сучасному законодавчому полі щодо розподілу повноважень між рівнями влади, саме центральний рівень традиційно несе відповідальність за реалізацію державної політики в сфері сім’ї та молоді, а також за надання законодавчо визначених послуг певним категоріям населення. В той же час, більшість таких послуг вимагають глибокого розуміння місцевого контексту, і вочевидь найефективніше надавати їх - саме на місцевому рівні. Однак хоча аргументи на користь видаткової децентралізації в цьому випадку є очевидними, вибір ступеню децентралізації та технологій його фінансового забезпечення може бути дуже різним

Покращення моделі фінансування центрів СССДМ та інших послуг в цій сфері є складною мультидисциплінарною задачею, що залучає компетенцію багатьох галузевих відомств, урядових та парламентських структур. Враховуючи цю мульти-дисциплінарність, у цій записці наведено оглядову інформацію про різні аспекти та історичні факти щодо системи цих послуг, які вимагають детального обговорення зі спеціалістами відповідних відомств, уточнень та розвитку. Тому існуюча версія аналітичної записки повинна вважатись робочою і повинна бути піддана аналізу та коригуванню в ході таких консультацій.

Автор: Юрій Джигир