Введення збору до ПФ на продаж валюти не збільшить надходження в скарбницю. Тому що 15% – це занадто велика ставка, так що багато хто задумається над тим, як його не платити. Особливо це стосується нерезидентів, для яких навіть 2-3% додаткових витрат – дуже багато. Та й для нашого ринку 15% – це занадто.

Тому однозначно на ринку відразу ж з’являться різні інструменти, що дозволяють уникнути сплати цього податку. Я не сумніваюся, що утворюється навіть ціла група банків, які будуть дуже серйозно на цьому заробляти.

Депозитна схема

Одна зі схем буде працювати через депозити. Законопроект №11433 передбачав, що від сплати податку звільняються гроші, отримані з валютного депозитного рахунку. Для цього вони повинні знаходитися на такому рахунку мінімум 30 днів.

Це дозволить банкам працювати за дуже простою схемою. Припустимо, хтось із дружніх клієнтів банку відкриває в ньому депозит, скажімо, на $1 млн. Приходить клієнт, який, наприклад, хоче здати в касу цього банку $10 000. Але він не хоче платити 15% в ПФ.

Тоді йому можуть запропонувати покласти його гроші на депозит у банку з оформленням довіреності на ім’я власника мільйонного депозиту. Останній, у свою чергу, знімає $10 000 зі свого рахунку – обмінює їх на гривні без податку і видає їх клієнтові за вирахуванням комісії в розмірі 3-5%.

Це буде дуже вигідним бізнесом як для банку, так і для клієнта, який замість 15% заплатить 3-5% комісії. Схема цілком робоча і ніким не карається. Масштаби такого бізнесу будуть порівнянні з обсягами конвертації безготівкових грошей у готівку (так звана «обналічка»), яка зараз також коштує 3-5%.

Свопом по податку

Ще один інструмент, який дозволить ухилитися від податку – своп в готівковій валюті. Клієнт буде не продавати валюту банку, а передавати в борг та отримувати в кредит еквівалентну суму в гривнях. Через такі операції з банком зможуть працювати так звані оптовики або міняйли, які конвертують великі суми готівкової валюти.

Всі ці послуги будуть надавати банки певної категорії, і користуватися ними буде досить вузьке коло «своїх» клієнтів. У їх числі і так звані валютні спекулянти, на боротьбу з якими і спрямований новий податок. Але на ділі постраждають не міняли, а звичайні клієнти і законослухняне населення, які не зможуть користуватися подібними схемами.

Крім того, новим податком ми відсічемо надходження в країну готівкової валюти, яку завозять нерезиденти – туристи, інвестори, які приїжджають до нас у гості. Ніхто з них за умови введення нового податку з готівковою валютою до нас їздити не буде. Вони будуть конвертувати свою валюту в гривні в тій же Європі або в Росії, країнах СНД.

Обмінний туризм

Конвертація валюти в гривню за межами України також стане дуже вигідним бізнесом. Ним будуть займатися як іноземні банки, у яких є дочірні структури в нашій країні, так і українські банки, що мають філії за кордоном. Для таких банків не проблема отримати відповідну ліцензію, вивезти готівкову гривню за кордон і там конвертувати в долари або євро клієнтам, які збираються до нас у гості.

Подібна послуга за межами країни стане дуже затребуваною і нашими гастарбайтерами, які зараз пересилають своїм сім’ям в Україну долари або євро. Якщо буде введений податок, левова частка грошових переказів у країну буде проводитися в гривнях. Хоча Нацбанк і обіцяє звільнити від сплати заробітчан, але більшість з них працюють нелегально, і навряд чи вони зможуть офіційно підтвердити походження своєї валюти.

У підсумку від введення податку Україна тільки втратить валютні надходження. Закон буде мати протилежний ефект. Чорний ринок валюти розквітне з новою силою. До того ж ми штовхаємо багатьох людей на непрозорі і небезпечні схеми.

Щоб зменшити доларизацію економіки, є тільки один шлях – повернути довіру до національної валюти, а не намагатися тиснути на валютний ринок адміністративними методами. А довіра може бути тільки за наявності прогнозованого курсу і стабільного зростання економіки. Від введення нового податку ми можемо отримати і ще один негативний ефект. Навряд чи він буде позитивно сприйнятий міжнародними організаціями, такими як СОТ і МВФ.

Ярослав Колесник